Фото: Depositphotos
Лондон, 4 травня 2025 року – Нове дослідження Королівського інституту об’єднаних служб (RUSI) підкреслює вирішальну роль Африки в ескалації суперництва між США та Китаєм, оскільки обидві наддержави змагаються за доступ до багатих мінеральних ресурсів континенту. Звіт під назвою Мінерали Африки формуватимуть майбутнє глобальної влади наголошує на стратегічній важливості критично важливих сировинних матеріалів Африки, таких як мідь, кобальт і літій, у формуванні глобального енергетичного переходу та геополітичного ландшафту.
Зі зростанням попиту на мінерали, необхідні для технологій відновлюваної енергії, зокрема для виробництва акумуляторів електромобілів і систем зберігання енергії, африканські країни стають ключовими гравцями у глобальному ланцюзі поставок. Звіт підкреслює, що Африка володіє значними запасами цих ресурсів, наприклад, Демократична Республіка Конго забезпечує близько 70% світового видобутку кобальту, а Замбія є одним із провідних виробників міді.
Проте автори звіту застерігають, що без належного управління мінеральне багатство може не принести користі місцевим громадам. Для перетворення природних ресурсів Африки на стійкий розвиток необхідна інфраструктурно-орієнтована стратегія, яка включає інвестиції в переробку сировини на місці, створення робочих місць і розвиток місцевої економіки. Це допоможе уникнути повторення історичних сценаріїв, коли багатство континенту збагачувало лише іноземні компанії чи еліти.
RUSI також зазначає, що конкуренція між США та Китаєм за африканські ресурси супроводжується активними дипломатичними та економічними зусиллями. Китай уже давно інвестує в африканську інфраструктуру через ініціативу “Один пояс, один шлях”, тоді як США намагаються наздогнати, пропонуючи альтернативні партнерства, зокрема через ініціативи, спрямовані на прозорість і стійкий розвиток.
Звіт закликає африканські уряди використовувати своє стратегічне становище для укладення вигідних угод, які сприятимуть не лише видобутку, а й технологічному прогресу та економічній диверсифікації. Без цього, наголошують автори, Африка ризикує залишитися сировинним придатком у новій ері глобальної економіки.
