Фото: Depositphotos
Берлін, Німеччина – Німеччина представила нову стратегію оборонної промисловості, яка має на меті зміцнення безпеки країни та швидке переоснащення Бундесверу. Проте, як зазначають аналітики Royal United Services Institute (RUSI), документ не містить чітких фіскальних зобов’язань і політичних деталей, необхідних для його ефективного втілення.
Що передбачає нова стратегія?
Документ, представлений у грудні 2024 року, є відповіддю Німеччини на війну в Україні та нагальну потребу модернізації армії. Основна мета – створення конкурентоспроможної, масштабованої та адаптивної оборонної промисловості, яка здатна реагувати на всі виклики. Для цього запропоновано дві ключові ініціативи: многорічне фінансування оборонної сфери та визначення “ключових технологій”, які Німеччина хоче виробляти самостійно.
Проте конкретних фінансових зобов’язань і механізмів імплементації стратегія поки що не містить.
Відсутність конкретних гарантій – головна проблема
RUSI відзначає, що многорічне фінансування є важливим інструментом для стабільного розвитку оборонної промисловості, оскільки дає виробникам довгострокову впевненість у попиті. Однак у стратегії Німеччини не прописані реальні механізми такого фінансування. Вона лише пропонує “вивчити можливість” оформлення замовлень на 10 років уперед.
Визначення “ключових технологій” також залишається розмитим. Наприклад, категорія “боєприпаси” включає всі види зброї, без розмежування між простими боєприпасами та складними технологічними ракетами. Відсутність деталізації ускладнює інвестування у виробництво, оскільки оборонні компанії не розуміють, на які технології їм варто робити ставку.
Розширення виробництва через Європу та експорт
Німеччина розглядає розширення оборонного виробництва через співпрацю з Європейським Союзом, проте цей підхід має значні проблеми. Європейські країни часто мають різні вимоги до оборонної продукції та віддають перевагу національним виробникам. Польща нещодавно придбала танки, гаубиці та літаки в Південній Кореї, а Німеччина та Франція розробляють нову бойову систему без залучення інших партнерів.
Аналітики вважають, що Німеччина не має покладатися виключно на ЄС, а повинна активніше розвивати експортну політику. Прикладом є нещодавнє схвалення продажу винищувачів Eurofighter Typhoon Саудівській Аравії. Подібні угоди можуть суттєво посилити промисловий потенціал Німеччини.
Чи готовий Бундесвер підтримати оборонну промисловість?
Наразі всі закупівлі Бундесверу визначають стандарти німецької оборонної промисловості, однак її продукція часто надто специфічна для німецьких потреб і має обмежений ринок збуту. Бундесвер має враховувати експортний потенціал техніки, щоб залучати додаткові інвестиції та знижувати вартість виробництва.
Велика Британія вже застосовує спільний аналітичний центр, де експерти уряду та оборонної індустрії розраховують потенціал продукції для світового ринку. Німеччина могла б запозичити цей підхід.
Фінансування резервних виробничих потужностей
Стратегія пропонує оплачувати виробникам підтримку резервних виробничих потужностей, щоб швидко збільшити виробництво у разі нагальної потреби. Це логічно для виробництва боєприпасів, де можна швидко активувати автоматизовані лінії, але значно складніше у виробництві складної техніки – наприклад, винищувачів.
Підприємствам потрібен час і додаткові витрати на підготовку кадрів і розширення виробничих можливостей. Наразі у Німеччини є 100 мільярдів євро у рамках “Zeitenwende”, але стратегія не пояснює, як фінансуватимуться нові ініціативи після їх вичерпання.
Висновок: амбітний план без механізмів реалізації
Німецька стратегія оборонної промисловості – це правильний крок, але без чітких фінансових зобов’язань вона ризикує залишитися просто декларацією. Європейська координація виробництва важлива, але орієнтація на експорт може принести більш швидкі результати. Фінансування резервних виробничих потужностей – правильна ініціатива, але вона потребує конкретних механізмів реалізації.
Успіх стратегії залежить від того, чи зможе Німеччина подолати бюрократичні бар’єри та запропонувати реалістичну модель довготривалого фінансування. Чи готова Німеччина перетворити свої амбітні плани на реальну військову силу? Час покаже.
