Фото: Depositphotos
Тегеран, 7 березня 2025 року — Відомого іранського музиканта Мехді Яррахі, який підтримав жінок, що протестують проти обов’язкового носіння хіджабу, піддали публічному покаранню — 74 ударам батогом. Про це повідомила його адвокатка Захра Мінуей, а інформацію підтвердили правозахисники, передає The New York Times.
Покарання стало фіналом багаторічного переслідування артиста, розпочатого після його арешту у 2023 році. Саме тоді влада Ірану розпочала масові репресії проти діячів культури та науки на тлі річниці загальнонаціонального повстання, що спалахнуло після смерті Махси Аміні — 22-річної дівчини, затриманої за порушення правил носіння хіджабу.
Пісня, яка стала викликом режиму
Мехді Яррахі став одним із символів протестного руху, коли випустив композицію “Roosarito”, у якій оспівав сміливість іранських жінок, які публічно знімали хіджаби та відкривали волосся на знак протесту. Пісня швидко поширилась мережею, стала гімном громадянського непокори, а сам музикант потрапив під приціл іранських спецслужб.
«Той, хто не готовий платити ціну за свободу, не заслуговує на свободу», — написав Яррахі у своєму акаунті в X (Twitter) після покарання, подякувавши команді адвокатів і висловивши сподівання на визволення Ірану.
Репресії на тлі міжнародних успіхів
Покарання музиканта викликало хвилю обурення в соціальних мережах, особливо після того, як іранські митці отримали міжнародне визнання: днями двоє іранських режисерів були відзначені премією “Оскар” за короткометражний анімаційний фільм. Користувачі соцмереж саркастично коментують контраст — поки одні митці отримують світові нагороди, інші в Ірані піддаються тортурам і приниженням.
Адвокат Яррахі повідомив, що його підзахисний наразі не може сидіти або спиратися на спину через тілесні ушкодження. Нагадаємо, що за нормами міжнародного права, яке визнає ООН, порка вважається формою тортур і принижує людську гідність.
Мехді Яррахі став голосом протесту, що триває в Ірані з 2022 року. Тоді країну сколихнули масові демонстрації, очолені жінками, які виступили проти релігійного диктату й насильства. Протести тривали майже пів року й завершилися жорсткими розгонами, понад 500 загиблих, десятками тисяч арештів і публічними страченими.
У той час, коли за межами країни іранські митці здобувають нагороди й аплодисменти, в самому Ірані триває придушення свободи слова, права на гідність і свободу самовираження.
