Президент Росії Володимир Путін Фото:АР
Європейські лідери все частіше обговорюють можливі сценарії військової агресії путінської Росії проти Європи. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус застерігає, що до 2029 року Європа повинна бути готовою до потенційної війни. Ця тема стає ще актуальнішою на тлі аналізів західних видань , таких як тижневик Newsweek , італійська газета La Stampa і стратегій оборони НАТО.
Можливі фронти агресії
Одним із ймовірних напрямків військового наступу Росії вважається кордон із Фінляндією, яка приєдналася до НАТО у 2023 році. Членство країни в Альянсі стало потужним стримуючим фактором, але водночас збільшило стратегічну напруженість. Не виключено, що Росія може використати свою численну етнічну меншину у країнах Балтії як привід для дестабілізації регіону.
Балтійські держави вже активно готуються до можливого вторгнення. Естонія планує подвоїти чисельність своєї армії протягом десяти років, а Литва зміцнює кордони протитанковими бар’єрами, відомими як «зуби дракона». На кордоні між Литвою та Польщею особливу увагу привертає Сувалкський коридор — стратегічний сухопутний маршрут, що може стати ключовим полем бою. Його захист є критично важливим для підтримання зв’язку між країнами Балтії та Центральною Європою.
Калінінград і Чорне море
Ще однією точкою напруження є російський анклав Калінінград, що розташований між Польщею та Литвою. Тут уже зосереджені російські війська й озброєння, що створює загрозу блискавичного наступу. У відповідь НАТО посилює свою присутність у регіоні — у німецькому Ростоку нещодавно відкрили новий штаб ВМС Альянсу.
Російські амбіції також не обмежуються лише Балтійським регіоном. У квітні 2022 року російський командир Рустам Міннекаєв оголосив про намір Москви створити коридор через південь України до Придністров’я. Це підтверджує, що експансіоністські цілі Кремля простягаються і до Чорного моря, включаючи вплив у регіоні Абхазії, яка межує з Туреччиною.
Чи готовий Захід стримувати Путіна?
На тлі цих викликів країни НАТО активізують співпрацю. У січні 2024 року Естонія, Латвія та Литва підписали угоду про спільну оборону проти російської та білоруської загрози. Проте успіх у стримуванні Росії можливий лише за умови єдності всіх держав Альянсу.
Європа має шанс уникнути масштабного конфлікту, але для цього необхідно зберегти згуртованість, швидко адаптуватися до нових загроз і продовжувати модернізацію військових сил.
