Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон
Стокгольм суттєво збільшує витрати на оборону, плануючи досягти 3,5% ВВП до 2030 року. Фінансування відбуватиметься через позики, що підкреслює стратегічну важливість безпеки у нових геополітичних реаліях.
Масштабне переозброєння
Швеція оголосила про рекордне збільшення оборонного бюджету на 300 мільярдів шведських крон (близько 28 мільярдів євро) протягом наступного десятиліття. Про це заявив прем’єр-міністр Ульф Крістерссон під час пресконференції, назвавши цей крок «найбільшою реорганізацією оборони з часів Холодної війни».
“Ситуація з безпекою кардинально змінилася, і рівень загроз залишатиметься високим протягом тривалого часу”, – наголосив Крістерссон.
Основна мета нової оборонної програми – збільшення військових витрат до 3,5% ВВП до 2030 року (порівняно з нинішніми 2,4%). Уже до 2026 року бюджет армії має зрости до 2,6% ВВП, що значно перевищує мінімальну норму НАТО у 2%.
Фактор НАТО та нова стратегія безпеки
Рішення про істотне нарощування військового потенціалу ухвалено на тлі нестабільної міжнародної обстановки, а також після офіційного вступу Швеції до НАТО в березні 2024 року. Це стало історичним завершенням 200-річного періоду військового нейтралітету країни, спровокованого повномасштабною агресією Росії проти України.
Крістерссон також зазначив, що майбутнє європейської безпеки більше не може залежати лише від США:
“Ми вважаємо, що члени НАТО, особливо європейські, повинні зробити серйозні кроки у найближчі роки”.
Це пряма відповідь на невизначеність щодо позиції Вашингтона після повернення Дональда Трампа до влади, що може вплинути на рівень військової підтримки Європи з боку США.
Фінансування та виклики
На відміну від попередніх етапів нарощування військових витрат, які фінансувалися з державного бюджету, нове переозброєння здійснюватиметься через державні позики.
“Щоб реалізувати цей план у короткий термін, необхідно залучити додаткові ресурси на перехідний період”, – пояснив Крістерссон.
Швеція вже активізувала модернізацію своєї армії та систем оборони, зокрема через посилення військових навчань та закупівлю новітнього озброєння.
Гібридні загрози та довгострокові перспективи
Крістерссон раніше заявляв, що Швеція перебуває “не у стані війни, але й не в мирі”, посилаючись на гібридні загрози в регіоні та можливі довготривалі ризики з боку Росії.
“Російська загроза буде тривалою. Саме такою має бути і наша оборонна стратегія”, – підкреслив прем’єр-міністр.
Збільшення витрат на оборону Швеції є частиною глобального тренду мілітаризації Європи на тлі агресивної зовнішньої політики Кремля.
