Фото: Getty images
В Ірані відбувається стрімка зміна балансу сил: нове покоління радикальних військових поступово витісняє старих командирів і духовенство, перетворюючи країну на ще більш мілітаризовану державу, готову до конфліктів та внутрішніх репресій. Про це пише The Economist
У понеділок ввечері Тегеран, проігнорувавши застереження президента США Дональда Трампа, завдав ракетних ударів по американських базах у Катарі та Іраку. Над хмарочосами Дохи пролітали ракети, а кадри атак заполонили соцмережі, викликавши тривогу — хоч і без значних наслідків.
Атаки стали фоном для ще більш загрозливого процесу: усунення з політичної арени старої гвардії та перехід влади до рук радикалів із Корпусу вартових ісламської революції (IRGC).
Військові заміщують духовенство
Як пише видання, за останні місяці військові поступово перебирають реальну владу у країні, що може свідчити про еволюцію режиму в бік більшої радикалізації на тлі важкої війни та зовнішнього тиску.
Здоров’я 86-річного лідера Ірану Алі Хаменеї погіршується, і, за даними The Economist, у перші дні війни він передав ухвалення ключових рішень новій військовій раді, яка контролюється IRGC. Деякі спостерігачі вже називають ситуацію у країні «де-факто військовим станом».
Старі командири, які роками дотримувалися стратегії «обережного очікування», поступаються місцем новим — нетерплячим і догматичним офіцерам, налаштованим «врятувати національну гідність».
«Позиція радикалів тільки зміцнилася», — зазначає джерело з реформістських кіл. За його словами, ще до війни частина еліти Ірану серйозно обговорювала можливість пом’якшення антиізраїльської риторики. Тепер же радикалізація охопила весь апарат влади.
Курс на конфлікт — і створення ядерної зброї?
За даними видання, нині багато іранських посадовців, навіть колишні помірковані, виступають проти будь-яких переговорів зі США. Спогади про долю Муаммара Каддафі й Саддама Хусейна, які поступилися Заходу, лише зміцнили їхній радикалізм.
The Economist зазначає, що частина іранського керівництва вже обговорює можливість створення або демонстрації ядерної зброї. Супутникові знімки зафіксували активність біля заводу у Фордо, де може зберігатися збагачений уран.
Деякі джерела не виключають навіть сценарій використання ядерного пристрою для демонстрації сили.
Мілітаризація режиму — репресії всередині країни
Зміна у структурі влади має й інші наслідки: у разі остаточного утвердження військової диктатури країна стане ще більш жорсткою всередині. Радикальні військові вже витіснили прагматиків із державних інституцій.
Попри певну «лібералізацію» зовнішніх ритуалів — на державному телебаченні з’явилися кадри жінок без суворо закритої хустки — майбутнє Ірану бачиться авторитарним і мілітаризованим.
The Economist підкреслює: незважаючи на заклики ізраїльського прем’єра Біньяміна Нетаньягу чи монархіста Рези Пехлеві до народного повстання, суспільство, натомість, консолідується навколо влади на хвилі націоналізму.
«Режим дедалі менше готовий до компромісів — і дедалі більше налаштований на конфлікт», — резюмує британське видання.
