Фото: Depositphotos. Тіньовий флот відомий своєю таємничістю та впливом.
Росія дедалі активніше використовує “тіньовий флот” для транспортування нафти та нафтопродуктів у обхід західних санкцій. За даними Головного управління розвідки Міноборони України, станом на березень 2025 року до такого флоту входить щонайменше 387 танкерів із загальним дедвейтом понад 57 мільйонів метричних тонн.
Лише у 2024 році понад 60% усього морського експорту російської нафти здійснювалося саме цими суднами. Йдеться про 78% сирої нафти та 37% нафтопродуктів, які були вивезені з Росії в обхід міжнародних обмежень. Загальний обсяг такого експорту оцінюється у понад 80 мільярдів євро, з яких 57 мільярдів – сира нафта, і ще 26 мільярдів – нафтопродукти.
Про це 22 березня повідомило ГУР, а на порталі War&Sanctions з’явився оновлений список суден “тіньового флоту”, до якого додано ще 35 танкерів, а також актуалізовано інформацію про судна, які останнім часом змінили ідентифікаційні дані, власників та юрисдикцію задля уникнення контролю.
Географія тіней
За даними розвідки, Росія продовжує вдосконалювати свою схему обходу санкцій. Якщо раніше серед країн прикриття фігурували ОАЕ, Індія, Сейшельські та Маршаллові острови, то тепер до списку активно долучаються Китай (зокрема Гонконг) та навіть Росія як юрисдикція для реєстрації судновласників.
Ще одна тенденція – використання екзотичних прапорів. Серед нових “зручних” прапорів: Коморські острови, Кюрасао, Джибуті, Гаяна, Гамбія, Сан-Томе і Прінсіпі, Танзанія. Ці країни, як правило, не співпрацюють із західними регуляторами, що дозволяє операторам залишатися в тіні.
Судно-жонглювання
У списку фігурують танкери, пов’язані з компаніями Fractal Marine Shipping, Gatik ShipManagement, Sun Ship Management та Hennesea Holdings Limited – усі вони зареєстровані в ОАЕ та Індії. З 2022 року ці структури активно змінюють власників та суднову документацію, застосовуючи тактику так званого “судно-жонглювання”, щоб уникнути слідкування та відповідальності.
Невидимі загрози
Більшість суден “тіньового флоту” навмисно вимикають навігаційні системи, приховують маршрут та вантаж, що створює пряму загрозу безпеці міжнародного судноплавства. Також широко використовується перевалка нафти з судна на судно (STS) у відкритому морі – ця практика ускладнює контроль за походженням сировини й часто супроводжується екологічними ризиками.
Як зауважили в ГУР, понад 90% танкерів із цього переліку не мають західного страхування. Це означає, що у разі аварії чи розливу нафти прибережні держави можуть залишитися без компенсацій.
Зростання “тіньового флоту” свідчить не лише про відчайдушні спроби Кремля утримати на плаву енергетичний експорт, а й про серйозні прогалини в глобальній системі контролю за санкціями. Для міжнародної спільноти це дзвінок про те, що фінансова жила російської агресії досі не перерізана.
