Президент Росії Володимир Путін Фото:АР
31 грудня Володимир Путін відзначає 25-ту річницю перебування на чолі Росії. За цей час він зміг не лише консолідувати повну владу, а й побудувати жорстку вертикаль, оголосити низку війн, анексувати території та фактично знищити опозицію. Однак, як пише іспанська агенція EFE, нинішня система влади Путіна демонструє ознаки анархізму та кризи.
Шлях до абсолюту
Після передачі влади від Бориса Єльцина у 1999 році Путін заявив, що «відвів країну від краю прірви». У наступні роки він закріпився як лідер, котрий, за власним переконанням, «повернув росіянам імперську гордість». Його правління стало епохою централізації влади, де немає місця для дисидентів, а основні державні органи перетворилися на декорації.
Ключовим поворотом стала конституційна реформа, яка дозволяє Путіну залишатися при владі до 2036 року. Це, фактично, стало точкою неповернення, де російський лідер утвердив себе в ролі сучасного «царя», що спирається на підтримку Російської православної церкви та месійні ідеї про велич «руського світу».
Війни та ізоляція
Першою серйозною кризою для Путіна стала пандемія COVID-19, коли він, ізолювавшись у своєму бункері, ухвалював рішення лише з вузьким колом радників. Результатом такої ізоляції стала повномасштабна війна в Україні — перша за десятиліття інвазія в Європі.
Помилкові прогнози власних спецслужб про «легке» захоплення Києва за три дні стали провалом. Український опір не лише зруйнував ці плани, але й остаточно перетворив Путіна на міжнародного ізгоя. Його спроби зобразити війну як конфлікт із Заходом дедалі більше перетворюються на боротьбу з власним народом.
Внутрішні виклики
Російське суспільство переживає нову «культурну революцію», де героями стають ветерани війни, а опозиція, незалежні журналісти та активісти піддаються переслідуванням. Проте навіть найжорсткіші режими демонструють слабкість. Збій у роботі системи став очевидним після заколоту «вагнерівців» під керівництвом Євгена Пригожина, що завершився його ліквідацією.
Імперія на глиняних ногах
Попри гучні заяви про гіперзвукові ракети та «світову велич», Росія залишається країною, обтяженою корупцією та технологічною відсталістю. Провали російської армії на фронті, невдоволення серед генералітету та розчарування серед населення сигналізують, що терпіння навіть «біблійного» російського народу має межі.
Путін прагне увійти в історію як лідер, що повернув велич Росії. Але вартість війни в Україні може стати тим показником, який визначить, чи запам’ятають його як переможця, чи як лідера, що довів країну до катастрофи.
