Фото: Sean Gallup/Getty Images
Сполучені Штати неодноразово намагалися купити Гренландію у Данії, і перша така спроба датується ще 1867 роком. Проте останній випадок, коли Вашингтон пропонував Данії 100 мільйонів доларів у золотих злитках та територіальний обмін, стався у 1946 році. Протягом десятиліть американська дипломатія обґрунтовувала ці ініціативи військовою та геополітичною необхідністю, нагадує Politico.
Золоті злитки та «найбільший авіаносець світу»
У 1946 році американські військові та дипломати наполягали, що Гренландія, розташована на короткому маршруті між Вашингтоном і Москвою, є стратегічно важливою для безпеки США. Американські пропозиції ґрунтувалися на думці, що острів «незначний» для Данії і був «занедбаним». Проте міністр закордонних справ Данії Густав Расмуссен відкинув пропозицію США, назвавши її «абсурдною».
У дебатах у парламенті данські політичні сили одноголосно виступили проти продажу Гренландії, що змусило Вашингтон змінити стратегію.
Військові бази як важіль впливу
Після Другої світової війни США розташували свої бази на Гренландії, щоб завадити нацистській Німеччині використовувати острів для атак на Північну Америку. Незважаючи на заперечення Данії, американці відмовлялися згортати свою присутність, що стало одним із чинників вступу Данії до НАТО.
Довгий список «претендентів»
Інтерес до Гренландії не обмежувався США. Велика Британія, Канада та навіть Норвегія також висловлювали амбіції отримати контроль над островом. У 1917 році британські й канадські лідери навіть планували, що Гренландія стане частиною «північноамериканської імперії Канади».
Паралельно, Данія заявила про свій суверенітет над усім островом у 1921 році, відхиливши спроби Норвегії оскаржити це право.
Чому Гренландія важлива сьогодні?
Гренландія залишається об’єктом геополітичних інтересів через свої стратегічне розташування, природні ресурси та потенціал для військової та економічної експансії. Президент Дональд Трамп у 2019 році став першим лідером США, який відкрито припустив можливість військових дій, якщо Данія відмовиться продати острів.
Хоча ідея продажу Гренландії здається архаїчною, вона свідчить про те, як питання суверенітету, безпеки та ресурсів впливають на глобальну політику навіть через десятиліття.
