У Європейському Союзі відреагували на набуття чинності в суботу грузинського закону про реєстрацію «іноземних агентів», назвавши його «серйозним кроком назад для демократії». У спільній заяві висока представниця ЄС із закордонних справ і безпекової політики Кая Каллас та єврокомісарка з питань розширення Марта Кос підкреслили, що документ загрожує свободі слова, діяльності незалежних ЗМІ та неурядових організацій (НУО).
За словами Каллас і Кос, новий акт органічно доповнює нещодавні обмежувальні закони про мовлення та гранти й утворює «ще одну агресивну ініціативу грузинської влади» з метою придушити інакомислення, розширити рамки державного контролю та звузити простір для громадянського суспільства. У зверненні наголошується, що такі репресивні дії «ставлять під загрозу сама виживання демократичних засад Грузії» та підривають «майбутнє її громадян у вільному й відкритому суспільстві».
Каллас і Кос нагадают ють, що в червні та жовтні 2024 року Європейська рада вже закликала Тбілісі утриматися від подібних ініціатив, оскільки вони «підривають шлях Грузії до ЄС». Через неприйнятність нових норм Брюссель фактично призупинив процес інтеграції, і тепер Тбілісі можуть повернутися до переговорів лише за умови «переконливих кроків на користь відновлення демократичних стандартів».
«Процес вступу був де-факто зупинений, — зазначено в заяві. — ЄС закликає грузинську владу дослухатися до вимог своїх громадян щодо демократії та європейського майбутнього, а також звільнити всіх несправедливо затриманих журналістів, активістів, протестувальників та політичних лідерів».
Закон «про реєстрацію іноземних агентів» передбачає масову реєстрацію НУО, ЗМІ та активістів, які отримують фінансування з-за кордону, жорсткі звіти про джерела коштів, щорічні фінансові декларації та контроль із боку Антикорупційного бюро. Уже тоді НУО попереджали, що документ стане інструментом для переслідування незалежних організацій: «Асоціація молодих юристів» разом із виданнями Studio Monitor і Georgian News подала позов до Конституційного суду Грузії, аби оскаржити закон.
31 травня, коли закон набув чинності, по всій країні тривають протести. Люди вимагають скасування репресивних норм, відставки посадовців, а також дострокових виборів парламенту, звинувачуючи владу «Грузинської мрії» в тиску на свободу слова й правозахисників.
«Відповідальність за ці кроки лежить виключно на грузинській владі, — резюмували Каллас і Кос. — ЄС готовий розглянути повернення Грузії до переговорів про вступ за умови реального відновлення демократичної траєкторії».
