Фото: Depositphotos
Європейські військові гіганти готуються взяти долю континентальної безпеки у власні руки. Як повідомляє Financial Times, Велика Британія, Франція, Німеччина та країни Північної Європи беруть участь у неформальних, але структурованих переговорах щодо посилення оборонного потенціалу Європи на тлі загрози виходу США з НАТО — сценарію, який неодноразово озвучував Дональд Трамп.
За словами чотирьох європейських чиновників, мова йде не просто про збільшення витрат, а про перерозподіл ключових військових та фінансових обов’язків — аби зробити Європу менш залежною від американського щита. Кінцева мета — представити план США до червневого саміту НАТО в Гаазі та переконати Вашингтон погодитися на поступову передачу повноважень.
Цей маневр покликаний уникнути хаотичного розриву у трансатлантичній безпеці. США, які сьогодні забезпечують більшість військових спроможностей Альянсу — від ядерного стримування до інфраструктури та присутності 80 тисяч військових у Європі, — досі залишаються незамінними. Проте в Європі дедалі гучніше звучить усвідомлення: настав час самим брати на себе відповідальність.
«Збільшення оборонних витрат — це єдиний шлях», — зазначив один із високопосадовців ЄС. Але масштаби цього завдання вражають: за приблизними оцінками, для виходу на рівень, що дозволив би замінити основні компоненти американської присутності (крім ядерного арсеналу), знадобиться від п’яти до десяти років додаткових інвестицій.
Європейські уряди вже реагують. Деякі держави пришвидшують раніше оголошені плани збільшення оборонних бюджетів, а Євросоюз ініціював нові механізми підтримки оборонних інвестицій. Водночас існують сумніви, чи погодиться Вашингтон, навіть у разі переобрання Трампа, на повну зміну балансу сил в Альянсі.
Згідно з новим баченням, ключову роль у безпеці континенту відіграватимуть Велика Британія та інші атлантичні морські держави — на заході, Північна Європа — на півночі, а Туреччина — на південному сході. Усі вони залишаються частиною НАТО, але тепер мають амбіцію діяти активніше.
Це не лише про оборону, це — про нову стратегічну зрілість Європи. І перший крок до неї вже зроблено.
