Фото: Politico
Монголія, країна, яка опинилася між Росією та Китаєм, не виконала міжнародний ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна під час його офіційного візиту. Уряд країни пояснює цей крок енергетичною залежністю, яка фактично позбавляє Монголію можливості діяти відповідно до своїх зобов’язань перед Міжнародним кримінальним судом (МКС).
Залежність від енергоресурсів
Згідно із заявою речника монгольського уряду, наданою POLITICO у вівторок, Монголія імпортує 95% своїх нафтопродуктів та понад 20% електроенергії з Росії та Китаю. Ця критична залежність означає, що будь-які радикальні дії проти одного з сусідів можуть мати серйозні наслідки для економіки країни та благополуччя її громадян. У такій ситуації арешт Путіна міг би спровокувати серйозну кризу в Монголії.
“Монголія завжди дотримувалася політики нейтралітету у своїх дипломатичних відносинах”, – заявив речник уряду, підкреслюючи важливість збереження балансу у відносинах з Росією та Китаєм.
Геополітичне розташування та стратегія нейтралітету
Монголія, з її скромним населенням у 3,3 мільйона осіб, знаходиться у складній географічній та політичній ситуації, будучи затиснутою між Росією та Китаєм, які є не лише великими торговими партнерами, але й домінуючими геополітичними гравцями в регіоні. Уряд Монголії намагається уникати відкритих конфліктів і зберігати нейтралітет, що стало особливо актуальним після вторгнення Росії в Україну.
Однак членство Монголії в МКС передбачає виконання міжнародних зобов’язань, включаючи арешт осіб, обвинувачених у військових злочинах. Путін, якого звинувачують у депортації та насильницькому переміщенні дітей з окупованих територій України, підпадає під цю категорію. Невиконання цього зобов’язання ставить Монголію під загрозу міжнародної ізоляції та судового переслідування.
Критика з боку міжнародної спільноти
Незважаючи на спроби уряду виправдати свою бездіяльність, міжнародна спільнота, включаючи Європейський Союз, Україну та правозахисні організації, такі як Amnesty International, висловила різку критику. Представник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий назвав це рішення “серйозним ударом по МКС та міжнародній системі кримінального правосуддя”.
“Монголія дозволила підозрюваному злочинцю уникнути правосуддя, тим самим розділивши відповідальність за його військові злочини”, – заявив Тихий, зазначивши, що Україна та її партнери планують працювати над тим, щоб забезпечити наслідки для Улан-Батора.
Візит Путіна та історичний контекст
Під час візиту Путін запросив президента Монголії Ухнаагійна Хурелсуха на саміт країн БРІКС, який відбудеться в Росії в жовтні. Візит Путіна також був пов’язаний з річницею перемоги радянських і монгольських військ над Японією в битві на Халхін-Голі в 1939 році, що додає події історичної значущості.
