Бажаю усім здоров’я, шановні читачі!

Сьогодні ми продовжимо розглядати питання щодо українського картингу у світовому автоспорті. Ми вирушили в італійське містечко Сарно, що знаходиться на півдні Італії, поблизу відомого міста Неаполь. Місто Сарно відоме тим, що в ньому знаходиться картинговий трек, що носить ім’я відомого чемпіона світу та легенди автоспорту Айртона Сенни.

Саме там проходитиме один з етапів чемпіонату світу серії WSK, де виступатимуть пілоти української гоночної команди “Борщ Рейсинг”. Ми зустрілися з капітаном команди Геннадієм Борщем, щоб задати йому кілька запитань.

Вітаю вас, шановний Геннадію, на італійській землі.

І я вас вітаю, а також усіх читачів вашого видання.

Скажіть, Геннадію, як ви опинилися в автоспорті? Як так сталося, що серед багатьох видів спорту, які всі знають, ви обрали саме картинг, про який навіть не всі знають? Будь ласка, розкажіть читачеві трохи про себе у цьому виді спорту.

Татусь привів мене в картинг у 1995 році, коли мені було 9 років. Мене дуже захоплювала швидкість, і я не пропускав жодного чемпіонату Формули 1, які тоді транслювали по нашому телебаченню.Коли я вперше побачив, як змагаються боліди Формули 1, я не міг відірвати очей від телеекрану. Але коли я вперше сів за кермо картингу, я зрозумів, що це і є все моє життя.

Як вам прийшла ідея створити дитячу школу картингу в Україні та гоночну команду?

Після того, як я став чемпіоном України з картингу в 2008 році, я відразу зрозумів, що закінчу власну кар’єру і почну вчити дітей та робити з них спортсменів. Так все і почалося в 2009 році. Першу дитячу школу картингу я зробив ще в 2009 році на базі прокату картингу, де знав власника та директора особисто. Домовився з ними і орендував картодром для проведення занять з дітьми. Потім я знайшов декілька пілотів у команду і запропонував їм займатися професійно. Так у 2009 я створив команду “Інгул-Карт”. Так як у мене на батьківщині тече річка Інгул, я додав “карт” і вийшла гарна назва. Потім у 2016 я зробив ребрендинг і перейменував команду на “Борщ Рейсинг”. Але картинг-центр так і залишився з назвою “Інгул-Карт”.

Унікальність дитячої школи картингу полягає в тому, що у 4-5 років дуже важко працювати з дітьми, тому ми з командою беремо цей виклик і створюємо топову пропозицію, коли батьки обирають заняття спортом для дитини. Це дало потужний результат. За роки я створив таку модель проведення занять, що дитина після школи картингу вже пройшла досить великий шлях розвитку автоспортсмена, так як акцент у школі зроблено на проведення гонок у форматі: тренування, кваліфікація, гонка і нагородження.

Наскільки це небезпечно для малюка, який сідає за кермо у віці чотирьох-п’яти років? Як швидкість впливає на виховання дитини?

Школа картингу, як і будь-який автомобільний спорт, дуже сильно виробляє лідерські якості у дитини та залізну дисципліну. Щодо небезпеки, то на малих швидкостях усі заняття проходять дуже безпечно. Також підвищує безпеку пілота екіпірування. Незамінний тренер Микола Щербаков виховує дисципліну у пілотів і зосередженість на результатах. На початкових заняттях Микола робить максимальний акцент на безпеці, щоб пілот розумів прості жести тренера, а також сигналізацію основними прапорами на трасі. Після перших занять пілоти вже починають почуватися як у своїй тарілці.

З якими труднощами стикається школа під час навчання молодих пілотів?

Під час занять діти нещадно б’ють техніку, так як заїзди проводимо масові, щоб діти звикали, що на трасі завжди багато пілотів і треба їх обганяти. Нажаль, ця модель проведення занять у гоночному режимі часто призводить до пошкодження техніки, і часто доводиться оновлювати запчастини та основні елементи в картах.

Наскільки дорогий цей вид спорту?

Тут залежить від деяких показників:

• Вік пілота (дитячі класи до 8 років не дорогі).
• Формати змагань, які плануються (національні чи міжнародні змагання).
• Кінцева мета пілота. Наприклад, є пілоти, які займаються картингом для загального розвитку і це хобі. Є пілоти, які будують професійну кар’єру в автоспорті.

Орієнтовні річні бюджети:

• Перший випадок 5000-20000 євро.
• Другий національні змагання 15000-70000 євро.
• Третій випадок від 150000 в дитячих класах до 350000 в дорослих класах

Які критерії відбору пілотів-випускників школи до команди?

Дані пілота після пробних тестів на спортивній техніці.Нажаль, фінансові можливості пройти спортивний сезон.

Які вимоги ставлять пілоту, щоб представляти Україну на міжнародних аренах?

Основним фактором, на жаль, є фінансова можливість. Так як міжнародні гонки дуже дорогі і при максимальній конкуренції треба мати значні фінансові можливості, щоб витрачати багато часу і коштів на велику кількість тренувань, нових шин, мати завжди швидку техніку і розвинути у пілота знання великої кількості міжнародних трас по всьому світу. Це все потребує великих фінансових та часових ресурсів.

Які вимоги ви ставите до персоналу команди?

Ми дуже дружний і рідний колектив, який заточений на результат, тому всі працюють, віддаючи всю свою силу і уважність заради досягнення максимальних результатів. Також є певна зацікавленість тренерів у високих результатах, тому що я розробив бонусну програму і вона ефективно працює.

З якими труднощами стикається команда та пілоти, коли представляють Україну на міжнародних аренах?

Відсутність великої кількості накату по міжнародних основних трасах – це найбільша складність. Також обмежені фінансові ресурси унеможливлюють їхати на всі міжнародні основні гонки року, треба вибирати, які їхати, а які немає можливості їхати. Це дуже впливає на гоночний досвід дітей, тому набагато складніше досягати результату.

Будь ласка, розкажіть якусь цікаву, захоплюючу історію.

Насамперед таких історій вистачає. Ось, наприклад, в Румунії серед наймолодших, клас “мікро”, де хлопцям 5-6 років, був такий випадок: пілот нашої команди стартував з поул-позиції і вже на 1-му чи 2-му повороті його вибила з траси машина суперника. Таке інколи трапляється, якщо у маленького пілота, що їде позаду іншої машини, ще недостатньо досвіду та реакції.І пілот нашої української команди отримав удар позаду свого карту і вилетів на траву, і поки виїжджав з неї опинився самим останнім не пам’ятаю чи 15м, чи 16м, та і ще і відстав від останнього. Але за 5 кругів гонки він зміг не тільки наздогнати усіх але і здобути 3-є місце. То йому ще повезло що машина не застряла в траві, бо таке часто трапляється і тоді сам він вже не може ніяк вибратись, бо в 5 років витягнути з трави карт який важе в 2 рази більше ніж сам пілот, а може і в 3 в такому випадку для такого пілота гонка закінчується. А були такі випадки і в старших хлопців це клас міні де пілоту вже 8 -9 років. І карт вилітав і застряв у траві ,тоді хлопець сам його витяг на трасу та й ще зміг наздогнати інших і прийти не самим останнім на фініш, і й ще і заробив бали. Я вам скажу що кожна гонка цікава по-своєму бо бувають такі обгони чи ситуації від яких захватує дух і тільки після того як пілот заїжджає на піт-лейн ти раптом згадуєш є, що тобі треба дихати і весь цей час ти просто цього не робив , а не відриваючись спостерігав.

Як ви уявляєте український картинг у майбутньому?

Я навіть і не знаю що вам відповісти на це питання. Враховуючи те що зараз коїться в нашій країні важко собі уявити як буде все далі. Ви ж самі все бачите, як страждає економіка також. За ці майже 3 роки війни дуже все змінилось. На жаль, багато батьків не мають можливості продовжувати платити за навчання навіть у школі, я вже не кажу за те щоб виступати в команді. Так, як казав мудрець, все колись проходить, і це пройде. Війна закінчиться, країна від будується, економіка відновиться. Доречі наша Україна, як показала історія, це як Птиця Фенікс яка відроджується навіть з попелу. І я не маю сумніву що ми знову будем краще з найкращих у всьому. Але що запам’ятає це покоління наших дітей? Потужні сирени повітряної тривоги? Підвали бомбосховища? Але ж це самий золотий час. Час дитинства. Час успіхів та досягнень.
У цих дітей такий настрой до перемоги , особливо зараз, коли в них так же болить за країну як і у дорослих, що вони рватимуть асфальт заради перемоги. І це стосується не тільки картингу, а любого спорту. І ці маленькі перемоги складались би разом і надихали би всю країну до великої, потужної Перемоги! Я бажаю українському спорту миру, миру, і ще раз миру. І нехай в нашій країні гул канонади буде чути тільки від салюту, який буде на честь чергової перемоги українського спортсмена на міжнародній арені.
Дякую вам Геннадій.

І наша редакція бажає вам миру і перемог, вам і вашій команді.
Нажаль шановні читачі в нашому світі так склалося що багато чого залежить від коштів. Але особисто на мою думку, спорт повинен бути безкоштовний. Або повинен коштувати такі гроші щоб займатись спортом могли дозволити собі будь-які діти нашої країни. Це дало можливість виявляти талановитіших із талановитих. А в наш час, на жаль, багато талановитих дівчат та хлопчиків лишаються без будь-якої можливості , що до занять спортом яким вони захоплюються. Але і ті діти які ж все ж мали таку можливість, теж лишаються цього, бо війна нікого не щадить. Але як сказав Геннадій Борщ капітан української команди “Борщ Рейсинг”, дитинство це золотий час. А час цей нажаль, прилітає як потужний карт на швидкісній ділянці траси.