В Улан-Баторі люди з українськими прапорами протестують проти візиту президента Росії Володимира Путіна до Монголії Фото: AFP
Президент Росії Володимир Путін у понеділок здійснив свій перший візит до Монголії, країни-члена Міжнародного кримінального суду (МКС), після видачі ордера на його арешт. Це повідомлення викликало широкий резонанс у міжнародній спільноті, адже МКС звинуватив Путіна у військових злочинах, зокрема в незаконній депортації українських дітей до Росії.
Українська влада та МКС закликали Монголію виконати свої зобов’язання за Римським статутом та заарештувати російського лідера. Відповідно до міжнародного права, Монголія, яка ратифікувала Римський статут у 2002 році, повинна співпрацювати з МКС у затриманні осіб, щодо яких видано ордер на арешт.
Проте Кремль залишається непохитним у своєму позиціонуванні. Речник російського президента Дмитро Пєсков заявив минулого тижня, що Москва не має жодних побоювань щодо візиту. «Звичайно, всі аспекти візиту були ретельно підготовлені», — зазначив Пєсков, наголошуючи на тому, що російська влада впевнена в безпечності поїздки.
Як свідчить історія, інші особи, щодо яких також були видані ордери МКС, такі як колишній диктатор Судану Омар аль-Бешир, неодноразово відвідували країни, які підписали Римський статут, без наслідків.
Хоча Монголія офіційно зобов’язана співпрацювати з МКС, на практиці це може виявитися складним через політичні та дипломатичні чинники. У разі невиконання зобов’язань МКС може звернутися до Асамблеї держав-учасниць, однак можливі санкції обмежуються лише усним попередженням.
Таким чином, візит Путіна до Монголії стає випробуванням на міцність міжнародного правосуддя та демонстрацією того, як політика іноді переважає над законом.
